Віршовані привітання з днем народження
Побажання у поетичній формі
Для чоловіків
Смачний торт, гучний тост, Щастя — повний холодильник, Хай любов тримає пост, А проблеми — на карантині!
Ти, мов світанок рожевий, Лагідний, тихий, живий. Хай буде день твій веселий, Щастям і світлом багатий.
Краплі дощу на долонях — Ніжні нагадування мрій; Хай у серці твоєму сьогодні Заспіває весняний струмок надій.
Світить зоря над домівкою, Пишеться новий маршрут; Нехай твоя посмішка лагідна Впевнено світ веде у майбутнє.
Соняхи тягнуться вгору — Так і ти розцвітай; Щастя розкрий на повну, Крилами мрій засівай.
Сьогодні ювілей душі, Не просто новий рік; Хай будуть дні твої пишні, І кожен — щасливий крик.
Моя дружино, зірко ясна, Цвіти, мов сад в ранковій росі. Нехай у серці грає весна, А мрії линуть у синяві. Хай кожен день, мов пісня, бринить, Дарує силу і ніжний спокій. І хай кохання наше горить Яскраво, вічно, без жодних строків.
Сонце зійшло — і ти смієшся, Наче ранковий дзвін. Хай до мрій твоїх дотягнеться Кожен новий день один.
Ти — мов хвиля тепла на піску, Що лоскоче і кличе пливти. З днем народження, люба, дякую За уміння мене берегти.
Кохана, квітни щодня — моя весна!
Ти — вірш, що пише саме життя.
Серце співає твоє ім’я.
Світло твоє — мій орієнтир.
Мрії збуваються швидше, ніж ти встигаєш їх загадати, Усмішка твоя сяє, як ранок над Дніпром, Головне — не загуби сміх у кишенях буднів, Бо він світить, мов ліхтарик усім нам. З днем народження, подруго!
Урочистий день, коротка ніч — ти світло розсипаєш, де проходиш. Нехай шпарини часу йдуть навстіж, а мрії — в реальність, без підводок. Нехай сміх твій — мій улюблений саундтрек, а щастя — твій звичний дрес-код. Зростай, світи, не знай меж, бо твій політ — це мій метод.
Світиться ранок — твоє ім’я Краплею сонця впало з небес. Хай кожна дорога веде до дива, А сміх твій лунає крізь шум адрес. Хай крила мрій обіймають небо, Слова друзів гріють, мов чай у зимі. Сьогодні світ трошки кращий, бо тебе Він має в собі.
Сьогодні святковий лайв-стрім Торт, феєрверки, гліттер-дим. Хай кешбек сиплеться мішками, А хейтери ходять з валідолами. Рік новий — як павер-банк, З ним заряд для шалених планк!
Тиша дихає світлом, коли ти заходиш у дім. Слова стають теплі, як хліб ще гарячий в раннім пекарні. Хай кожна мить тебе береже, немов вода камінь у ріці, і несе крізь роки, окутану любов’ю.
Ти — нова нотатка у зошиті світанків, оксамитова шпаринка між годинами. Нехай твій подих будує хвилі, що піднімають кораблі на глибокі мрії, а тиша, яку ти обираєш, розповідає про гул щастя в середині.
М’яке світло ллється крізь вікно, Ти усміхаєшся — йдуть сніги. У шурхіт ранку вплітаю слово: «Бережи себе й наші дні». Нехай чашка твого щастя ніколи не буде порожня.
Під дубом мрій стоїш одна, Співає вітер «Реве та стогне». Хай шлях твій вольний, мов степи, Дарує радість і перемоги. Із серця — прапор синьо-золотий, Тобі — любов моєї України.
Під небом стихає громовиця, коли твоє серце сміється. Хай кожна сльоза, що впаде, розквітне калиновим цвітом і нагадає: ти — диво.
У кожнім твоїм «привіт» відчутно сонце літа. Залишай цю правдиву ноту, щоби гріти світ без зайвих слів.
Пульсує місто ритмами електронних мелодій снів. Ти — його бас-лінія, що змушує серця танцювати. Хай трек твого року збере мільярд прослуховувань у плейлисті щастя.
Твоє ім'я звучить, мов струни літніх гроз, Воно в мені дзвенить, немов далекий плеск. Нехай у серці світиться вогонь без пауз, І кожен крок веде на власний Еверест. Бажаю неба тихого й прозорих берегів, Де мрії, наче чайки, сміло обіймають хвилі. Хай ранок приносить сотню нових мотивів, А ніч нашіптує казки про щастя і крила.
Прокинулась зранку — вже свято гуде, Холодильник танцює, кіт тішиться, де Сховались ковбаси і сирний шматок — Це сестра іменинниця робить махровий рок! Удачі тобі, і хай сміх навкруги Лупцює проблеми, мов носоріг!
Ти — мелодія липневої ріки, Що змиває сумніви й втоми сліди. Ти — політ кульбаби у вранішній тиші, Що вчить мене легкості кожної днини. Хай від твого сміху ростуть сади, А ніч, мов плед, дбайливо вкриває. Сестро, живи без умов та меж — Любов моя крила тримає.
У лабіринті міста Ти креслиш сині вулики мрій — Бджоли ідей гудуть.
Сміх твій — дзвіночок ранковий, Сонця мед капле в долонь. Хай любов, немов котик шовковий, Пригорнеться й муркне: «Не йдь!»
Соняхи шепочуть: воля жива, Калина тримає тепло. Сестро, хай сила слова Стане щитом і крилом.
Ти — мій спомин тихої ріки, Де відбивалось перше «не бійся». Хай кожна крапля твоєї сльози Стає перлиною радості після. Нехай на долоні твоїй зоря Гріє дорогу, коли темніє. Я буду поруч, сестро моя, Поки у венах світло дзвенітиме.
Чесне слово — твоя корона, Не з золота, а з ранку роси. У ньому дзвенить оборона Від сумніву, ліні й сльози. Хай сяє без зайвого блиску, Та гріє, немов черен, дім. Сестричко, твоя правдивість — Мій найнадійніший схід.
Нове світло вмикаєш ти щодня — Екран заливає світанком. Код долі компілює весна, І випуск іде без багів. Хай release не затрима війна, А beta-страхи розвіє. Сестро, хай версія твого «я» Щороку стає сміливіша.
Сьогодні в небі сяє свічка — То твій народження вогонь. Хай мрія кожна буде річка, Що ніжно гладить берег сонь. Хай пісня вітру тобі шепче Про казку, що в серці живе, А сонце лагідно підкреслить: Ти — диво, що світ береже.
Кому сьогодні торт і драйв? Доні — chief of fun and life! Свічки — це маленькі баги, Здуй їх — буде менше тяги. Хай сміх лунає, як трамвай, А клопіт тихо каже «бай».
Ти — крапля дощу на спраглій землі, Ти — перша зоря у нічній тиші. Смійся, мов річка, що ллється з весни, Світ цей для тебе розкрив всі межі. Крокуй і плекай свій тендітний вогонь, Що гріє серця у холодні дні. Донечко, будь для себе судно й фарватер — Пливи у майбутнє на власній хвилі.
У тебе в кишені — компас без стрілок, Він рухається за ритмом серця. Йдеш — і трава вчиться співати, Стоїш — і хмари міняють форму. Даруй цьому світові дивність, Вона — найточніша координата.
Ти — шовк у ранішнім промінні, Ти — сміх, що тане, мов мед. Хай клени шепочуть бажання, І зорі кладуться до ніг. Будь ніжною хвилею щастя, Що пестить холодні береги.
Від Бугу до степу таврійського Твій сміх летить, немов жайвір. Рости, донечко, гордою піснею, Що долю країни творить. Нехай твої мрії висіють Нові поля пшениць, А серце батьківщини Б’є в кожній твоїй зірці.
Тремтить свіча на торті – мов серце, Що б’ється у двох грудях одразу. Якби сльози могли стати перлами, Я б виклав тобі ними дорогу. Йди сміливо, доню.
Не шукай золотих корон – Варте більше просте «дякую». У твоїй правді ростуть сади, Де колись спочинуть втомлені.
Світ скролить далі, та ти – stop-frame, Де затишно лишається душі. Сіяй, як neon у нічному місті, І запускай світанки по мережі.
Сьогодні сонце встало раніше, Щоб твій усміх зустріти. Пташина пісня, немов кулон, На шию день надіти. Хай стелиться стежка з кульбаб, Де крок твій буде легкий, А вітер вплітає у коси Секрети зірок далеких. Рости, мала чарівнице, У світі див і барв, Неси пахощі дитинства У кожен новий трав.
Тук-тук, хто в торті спить? Свічка сяє — час гуркотить! Вставай, принцесо-піратко, Сьогодні твоя зарплатко: Кілограми сміху й м'який зефір, Круасани мрій і гучний фанфір. Стрибай, верщи, здіймай фурор — Твій день командує, мов мотор!
Лагідний ранок дарує пелюстки роси, Щоб ти умилась ніжністю землі. Вітрила мрій над хвилями сміху Несуть тебе до країн теплих зірок. Пливи, маленька, сміливо й вільно, У кожній хвилині шукай красу, І хай твоя пісня, дзвінка й прозора, Над довгими днями тримає весну.
На сторінках повітря білий крейдою Малюй свій шлях без правил і рам. Шурхіт мрій, як крило метелика, веде Тебе крізь міста тіней і слав. Хай кожен крок звучить акордеоном, Де клавіші — сміх, резонанс — любов. Світ слухає твій експериментальний ритм І підспівує знов і знов.
Коли світанок ніжно дихає в вікно, Твоє ім’я лунає, наче медове дзвінко. Пелюстка до пелюстки — складається мрія, Тиха, мов шовк, барвиста у надії. Хай зорі тремтять від радості теплої, Даруючи сни лавандово-м’якої.
Колоски хитають головами — Вітають тебе, дитя весняне. Сонце кладе на долоньку Тризуб з променів ранніх. Хай квіти стежать за сміхом, Що лине над полем широким, Бо він — музика вільних сердець.
Розцвітає світанок у твоїх очах, Срібний спогад стискає батьківські душі. Нехай кожен подих твоїх кроків Відлунює в серці піснею тиші. Там, де сльози — лише росинки На пелюстках щастя любові, Хай твоє ім'я світить людям Як маяк ніжності нової.
У серці твоєму — криниця жива, З неї ми п'ємо надію й тепло. Хай чиста вода доброти твоєї Живить слова і діла ясно. Куди б не ступала — рости, малюче, Правдивою, світлою, як свіча.
Нове шаленіє в повітрі, чуєш биття bpm? Ти — головний діджей майбутнього треку. Зводь ритми радості, підкидай біти мрій, Пульсуй на танцполі світу, поки горить play.
Ти — мелодія вранішнього світла, Усміх торкаєш шибки і дні. Хай дорога твоя буде крилата, А серце сміється в весні. Коли світи мовчать у тіні, Я шепочу: «Кохана, світи!»
Ти — як Wi-Fi без пароля, Всім тепло, але моє. Хай життя, немов консолька, Видає лише «переможе». Коли днями стане сумно, Заміксуємо сміх і чай; Ти промовиш: «Все притомно!» — І баги підуть у край.
Ти — ранок у палітрі дощу, Тепла нота у шумі вітрів. Хай любов, мов ріка без межі, Омиває твої береги. І коли горизонт захмариться, Я відкрию для нас новий світ.
Ти — ескіз у нотатнику Всесвіту, Лінії рвуться за межі. Кольори питають дозволу У твоєї думки ожити. Нехай сьогодні паляться шаблони, А світло ллється крізь них, мов вода.
Ти — мов подих лаванди, Тепло ранкових рос. Світлом ніжно огорнеш Кожен мій пізній дос. Нехай твої дні пульсують М’яким серцебиттям весни.
Ти — колос у полі веснянім, Несеш на долонях теплу ріллю. Хай вітри гудуть про свободу, А мир розцвітає в саду. Твої мрії, мов маки палаючі, Осявають майбутній світанок.
Ти — тиша, що лікує І крик, що кличе до світла. Нехай твій шлях сяє любов’ю, А кожна мить нагадує: ти потрібна світу.
Твоя правда — прозора ріка, Не сховає підводних камінців. Пий її смак без остраху, Бо чистота завжди дарує силу.
Swipe праворуч — і світ спалахнув, Ти апгрейдиш чутливі прошивки. Нехай кожен GIF, що сміхом змахнув, Залишиться в пам’яті живим.
Ти — світанок у моїх зіницях, Пелюстка троянди на щоках. Твої думки — мов чисті криця, Що відбиває блиск вітряк. Сьогодні, з днем народження, рідна, Хай мрія за руку веде крізь роки!
Принцесо з планети «Ха-ха», Ти сміхом керуєш, як маг. Торти летять — без калорій, Бадьорість — твій суперсніданок. Залишайся командором жартів, З днем народження, мій stand-up!
Твої кроки — крапля дощу На розі липневого дня, Тихо квітне моє «люблю», Коли усміхаєшся ти. Хай світ береже твої сни, Я — кожен трепетний зітх, Бо ти для мене весни І теплий, і ніжний шлях.
Сонця кут У слові «ти» — Промінь креативу Кочує у світи. Крок твій — графіка VR, Погляд — лайв-стрім зоряний. З днем народження, моя ідея — Будь завжди неординарна!
Ніжність тане, мов іриска, На твоїх гарячих губах. Хай життя плете завжди близько Казку з пледів та свічок. Свято — у твоєму дотику, Радість — у сміху легкому. З днем народження, котику, Будь для щастя провідником.
Синє небо лягає у коси, Золоте поле дихає з грудей. Ти у вишиваних покосах Серед вітрів перемог і надій. З днем народження, країно-квітко, Ніжна й сильна, мов струна бандур. Будь собою — свободою світла, І хай любов береже твій курс.
Сльоза щастя скотилась по щоках — Не боляче, а теплінь. Ти прийшла, мов світанок у знаках, Що зцілює кожну тінь. З днем народження, віро крилата, Будь вільна й висока завжди, Я — берег, де хвилі мовчати Навчилися, слухаючи сни.
Правда твоя — криниця глибока, Чистої води ковток. Ти не ховаєш слова у сорочках, Відвертість — твій оберіг злотоок. З днем народження, щира душо, Бережи свій прозорий спів, Нехай він веде нас мов рушник Через тисячі добрих днів.
Ти — апгрейд світанку, Контраст 4K мрій. Світ ловить у TikTok поранку Твої мегазум сміхів стрім. Пульсує неон у венах, Код творить дивину. З ДН, хай планета сцена Ставить лайк кожному «ну».
Ти — мій корінь, мамо, і мої крила, У тиші нічній твоя пісня жива. Хай доля тобі ніжно стелить вітрила, Щоб мрія цвіла, а тривога зів'яла. Нехай у долонях тремтять тільки роси, А не турботи важкі, мов граніт. Здоров’я хай буде, немов колос роси, І серце співає весняний бандурит.
Мамо-рок-зірко, слухай бит барабанів, Хай клопоти тануть, мов звук старих грамофонів. Гітарою сміху наповнюй вокали, Щоб світ тобі плескав стоячими оваціями в залі!
Ти — тиха зоря моя рання, Світло у вікнах нічних. Нехай же твої прохання Бог чує у мріях твоїх. Хай ріки тепла не міліють, Дзвенить у долонях вода. Любов хай у серці дозріє Як вишня у травні, рясна.
Краплина фарби — і ти малюєш ранок, Лептоном світла латаєш тіней плащ. У слові «мама» ховається океанок, Що ніжність тримає, мов гальку, в долонях наш. Сьогодні хай хвилі несуть кораблі З пригодами, кавою й сміхом тебе на борту, А зірки, немов ліхтарі у глибині, Вказують курс до щасливого порту.
Мамо, ти — тихий шелест лип у літніх снах, Тепло долонь у вітряні серпневі дні. Нехай любов твоя повертається в піснях, Що лагідно торкаються струнами душі.
Під прапором неба безхмарного Хай співає тобі трембіта. Щоб крок твій був впевненим, гарним, Мов пісня козацького світу. Нехай колосяться лани, Несучи тобі сповнені ночі, І миром наповнені сни Дарують спокійні очі.
Ти — тихий дзвін ранкових рос, Що будить землю до життя, І я, мов паросток волос, Тягнуся з вдячністю дитя. Нехай твій шлях, обсипаний зорями, Буде гладким, мов тиша у снах, А сльози, колись нами пролиті, Стануть перлами щастя в очах.
Ти — тонка струна чесного сміху, Що бринить у найтихішій мрії. Хай наллється тобі світлом втіха, Розіллється у щирі надії. Нехай слово твоє буде вм’ятим Тільки від ніжності, не від болю, І прокинешся ти крізь обійми, Де серця говорять без волі.
Ти — світлодіод у нічній підсвітці міста, Що моргає кодом: «усе буде ок». Нехай своїм світлом ти пишеш твіти Про дні, де від радості виросте крок.
Бабусю-колисанко днів моїх, Ти ніжно склеїла мої крила. У зморшках — мапи пройдених доріг, У погляді — весна, що не зотліла. Хай кожен світанок тобі розквіта, Дарує ранкову росу на щастя. Нехай твоя пісня ще довго звучить, Лунає в серцях, мов джерельна пристасть.
Бабусю, ти — наш стендап-бог, У гуморі твім — бездонний схов. Сміються кіт, сусід, дахівка, Коли твоє почую «хи-хи» та «гі-гав». Нехай здоров’я — мов дуб-квач, А пенсія — немов прибавка. І хай сміється злій біді Твоя розкішна, грімка вдача!
Світло в долонях твоїх відчуваю, Коли самотність тихенько підкрадеться. Ти — джерело, з якого напиваю Віри, що серце в стражданнях не здавиться. Хай же життя твого річка не міліє, А весни цвітуть крізь сивини літа. Доки в обіймах твоїх є надія, Сонце не сміє за хмари зникати.
У твоїй шафі живе щастя — воно ховається між сорочками, пахне лавандою і шурхотить намистинами споминів. Сьогодні воно виходить у світло лампи — танцює з пилом, грає на ложці дерев’яній, бере тебе за руку і шепоче: «Ми ще будемо літати крізь кольорові світанки».
Пахне липовий чай, дзвенить ложка об горнятко, а ти усміхаєшся — і світ стає шапкою-невидимкою, що ховає нас від прикрощів. Люба бабусю, дай нам ще сторінку твоєї казки, щоб ми читали її перед сном і росли добрішими.
Вишивала ти долю червоним і чорним — нитки свободи вплітала у вір, щоб йшли покоління крізь бурі і морок, несучи в серцях незборимий простір. Хай поле пшениці колише спокій, а жовтень дарує багряне тепло. Тобі, моя рідна, сьогодні дякую за віру, що нас не зламало й зросло.
Ти — плач і радість у пелюстці жита, ти — колискова, де вчить любов. Хай тепер небо тобі відплатить рекою щастя між берегів сліз.
Правда твоя — світла ріка, що не шукає глибини. Нехай вона тече завжди, зрошуючи наші долини.
Пошепки пишу код твого спокою у небі: return ♥;
Кумонько люба, світанкова зоре, Хай шлях твій квітами густо цвіте. Здоров’я в бокалі, удача на чайці, І радість у серці, як море, росте!
Кумо, ти наш stand-up, сміємось усі гуртом, Хай проблеми сиплють тапки й минають сьомим котом. Тортик хай не додає ні грама до бікіні, А бажання здійснюються швидше, ніж пульс у caffeini!
Ти тихий промінь ранку золотого, Дзвінке бажання жити й творити. Хай доля пише тобі лист любові, А ми читаємо й радіємо кожній літері.
Нотатник думок — у кишені, Ідеї, мов метелики, в льоті. Хай серце, як вініл на сцені, Відтворює треки свободи. Пухнасті хмари фантазій Нехай малюють узори. А світ у відповідь разом Дарує яскраві кольори.
Ти, мов світанкова росинка, Ніжністю світ огортаєш. Нехай твоя лагідна хвилька Серця близьких зігріває. Кольорами пастельними мрій Розмалюй небосхил бажань, І нехай у мелодії днів Звучить твій солодкий дзвін.
Калина гойдає світанок, Сивіє ніч над Дніпром. Хай гордість твоя — оберіг, Несеш її чистим добром. З роси й води, кума Живи для пісень волі, Щоб Україна в тобі Квітла у кожнім полі.
Ти — крапля роси на світанку надії, Світлом торкаєш вразливі душі. Нехай у тиші твоїх мрійних алей Не ховаються сум і стужі.
Ти слово тримаєш, мов меч, Відсікши сумніви й фальш. Нехай дзеркало совісті Завжди показує світло.
Апгрейд бажань — у процесі, Код мрій — без Syntax Error. Нехай твоє життя качає Як трек у топ-10 автор.
Цьоцю моя, промінь ранковий, Ти вчиш мене бачити світ кольоровий. У кожній пораді — тепло і доброта, У кожнім сміху — домашня літа. Бажаю здоров’я, любові й снаги, Щоб мрії збувалися легко, без ваги, Щоб завжди співала душа молода, І доля була, мов весняна вода.
Цьоцю-рок-зірко! Пірнай у день народження сміливо — Нехай море тортів несе, як хвиля. Гітарних акордів жагучий вибух, Щоб мрії здіймались на висоту стрибка кенгуру! Квиток на щастя — без дати повернення, Гумор і драйв — твої вічні супутники.
Твоя ніжність — мов шовк, Твоя сила — мов криця, Твій сміх — наче дзвінкий потік, Що в серці моєму іскриться. Цьоцю, хай зорі ночами Співають для тебе колиску, А світанки рожевими крилами Приносять у долю полиску.
Ти, цьоцю, — алхімією днів, Зі сміху й кави вариш зоряні напої. Хай світанки пишуть тобі листи Пером із хвоста комети, А ніч кладе під подушку Ключі від нових епох.
Нитки сонця вплітаю в листівку — Твоя усмішка їх розтопить. Цьоцю, хай ніжність днини Тримає тебе за руку, А зорі, мов ґудзики щастя, Пришивають мрії до серця.
Карпатські вітри колисають твої сни, Пшеничні моря шепочуть «Спочинь». Цьоцю, хай гімн свободи Завжди живе у твоїх кроках, А сонце над Хортицею Дарує безмежний спокій.
Твої сльози — роси світанку, Моя цьоцю, моя берегине. Хай доля плете світанки З пелюсток лілій та тиші, Коли втома схилить крила — Я стану для тебе небом.
Щирість твоя — чиста вода, В ній видно дно спокою. Цьоцю, хай хвиля добра Несе тебе до любові.
Pixel за пікселем Світ малює світанок. Цьоцю, твій сміх — мій Wi-Fi, Що з’єднує з мріями.
Летить метелик — ніжний, як твій сміх, Купається у сяйві ранніх трав. Хай крила мрій несуть тебе услід Тим стежкам, де диво ожива. Пий небокрай ковтками до зірок, Спілкуйся з вітром, плутай коси з гроз. А ми — твій тил, твій затишний куточок, Де завжди чекають тепло і плов.
Бім-бам, день народження в ефірі, Торт стрибає, як дідусь у квартирі, Свічки плавляться від твого вогню — Онучко, святкуй, я вже танцюю в строю!
На долоні світанок малює твоє ім’я, Сипле роси-перлини у коси твої. Хай річка життя ніжно гойдає човни І веде до обрію лагідної мрії. Ми — берег, де світло горить уночі, Де завжди чекають обійми й ключі.
У твоїх кишенях — компас із блискіток, У косах — метеорні смуги. Де ступаєш — проростають світанки, І QR-коди надії грузнуть у піску. Лети поза картами звичних доріг І малюй стежини сміхом.
Пелюстка лягає на воду — Так ніжно, як твій сміх. Бджолина пісня — пригода У краплині липових днів. Онучко, хай кожен подих Стає кульбабиним пухом І несе твої мрії легко До сонячних берегів.
Степ гуде — то коник мчить, Вишиванка квітне ніччю. Онучко, вільною будь, Як Дніпрова голуба хвиля. Спів твій хай лине крізь час, Щоб світ плів вінок єднання.
Плаче дощ на віконці, Та ти смієшся крізь сльози небес. Бо у твому маленькому сонці Є любов, що рятує увесь. Онучко, світить твій вогник Крізь шторми і чужі холоди. Ми тримаєм гніздо своїх крижин, Щоб ти в нього верталась завжди.
Чисте слово — твій оберіг, Щира посмішка — крила. Онучко, хай шлях твій Буде чесним і милим. Де ти — там спокій, Де ти — там світло. Будь собою завжди, Це найбільше диво.
Пульсує місто в ритмі чатів, Миготять вогні, мов емодзі. Ти вмикаєш мод — «крилата», І летиш над шумом коду. Хай крила тримають міцно, А курсор веде до мети, Щоб у смузі новин блискучій Лише добрі історії жити.
Світає, а ти вже в дорозі, У серці мотор, не гальмо. Хай успіх, мов світло у грозі, Підкаже відважне «йдемо». Хай друзі, мов міцні карабіни, Тримають, коли є обрив. А мрії, мов дикі вершини, Дарують наснагу й порив. З Днем народження, мужній і вільний, Нехай твій маршрут буде стильний.
Графік ломиться, та ти смієшся, Бо знаєш лайфхак: натисни «дрім». Кава кінчається — світ перевернеться, А ти допишеш ще один стрім. З Днюхою, друже, хай буде кураж, Хай баги проходять повз. Якщо життя підкидає міраж — Запиши його у свій влОг.
Тихий ранок шепоче: живи, Кожен крок — це мелодія шляху. Хай у серці палають вогні, Що не знають ні холоду, ні страху. Хай у дружбі знаходиш крило, У любові — безкровне листя. Хай під небом тобі повезло Підійматися вище і ніжно. З Днем народження, світлий мій друже, Хай надія тебе береже.
Відкриваєш день, мов лист, Де чорнила — зоряний пил, Де маршрути пише свист Нових вітрів на вітрил. Хай у кишені твоїй — Камінь, що світло збирає, А в серці — пароль живий, Що двері в дива відкриває. З Днем народження, друже сміливий, Будь першовідкривачем щасливим.
Нехай уранці ніжний вітер Розчеше твоє чоло, І кожен погляд, мов світлофільтр, Дарує світу тепло. Хай у каві тане печиво, Як тане в очах турбота, А серце шепоче ледь-помітно: «Любити — моя робота».
Під небом синім, де крила тримають журавлі, Ти крокуєш сміливо стежками прадавньої слави. Хай гімн держави лунає у кожній жилі, А любов до землі додає відваги.